- припалий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до припасти 1-6), 11).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
припалий — [приепа/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
припалий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закурений — на, не, Пр. Запорошений, припалий пилом; закурений димом, пилюкою, снігом. Часом по закуреній сьнігом в поли дорозі не мож найти дорогу … Словник лемківскої говірки